Вінницький медичний фаховий коледж

Вінницький медичний фаховий коледж

В ряду відомих медичних навчальних закладів України Вінницький медичний коледж ім. акад. Д.К.Заболотного займає почесне… Докладніше...
Сучасна база теоретичного навчання

Сучасна база теоретичного навчання

Реформа системи охорони здоров’я в Україні, перехід на принципи первинної медико-санітарної допомоги населенню та бюджетно-страхової… Докладніше...
Практична підготовка

Практична підготовка

Практичне навчання починається з першого курсу. До послуг студентів 112 кабінетів та лабораторій, а також… Докладніше...
Здоровий спосіб життя

Здоровий спосіб життя

Одне з важливих завдань суспільства – виховати фізично, морально, соціально, духовно здорову людину. Адже стан… Докладніше...
1 2 3 4 5

ОГОЛОШЕННЯ

З 25.10.2021 р. розпочинається акредитаційна експертиза за спеціальністю 223 Медсестринство освітньої програми «Сестринська справа» за першим рівнем вищої освіти.

 

У зв’язку з складною епідеміологічною ситуацією святкування 100-річчя закладу відкладається.

Про дату святкування буде оголошено пізніше.

Адреса, телефони

 

contact

21037 м.Вінниця,
вул. Пирогова, 57

+38 0432 53 31 45


Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

 

БАТЬКАМ

Пятница, 02 Апрель 2021 19:37
Оцените материал
(0 голосов)

 АДАПТАЦІЯ СТУДЕНТІВ І КУРСУ ДО НАВЧАННЯ У ВНЗ.

 

Дробович Н.В.

практичний психолог, викладач психології

 Адаптація студентів-першокурсників до навчання в Вінницькому медичному коледжі ім. акад. Д. К. Заболотного, безсумнівно є важливим компонентом навчальної діяльності. Пристосування студентів до нового середовища досить часто ускладнюється через те, що існують значні відмінності у методах, формах, засобах у школі та вищому навчальному закладі.

        Вступ до навчального закладу у значної частини студентів супроводжується дезадаптацією, відсутністю референтної групи, напруженістю та новим режимом навчання, збільшенням обсягу самостійної роботи і самовідповідальності загалом. Усе це вимагає від першокурсника значної мобілізації своїх можливостей для успішного входження в нове оточення та якісно інший ритм життєдіяльності.

Пристосування студентів – першокурсників є досить важливим питання у навчальному процесі, оскільки від цього процесу залежить подальше навчання у ВНЗ. Актуальність цієї проблеми є досить високою, адже студент, приходячи в коледж, досить гостро відчуває невпевненість у собі, хвилювання, тривогу за створення нових контактів які і є складовими процесу адаптації. Також процес адаптації супроводжується звиканням до нових умов, новим соціальним статусом, іншим ритмом навчання, здобуттям вмінь і навичок, досвіду, формуванням особистісних якостей і вмінь медичного працівника.

Адаптація – (лат. adapto – пристосовую) – це процес пристосування людини до нових, мінливих умов середовища. Пристосування до принципово інших умов завжди супроводжується низкою негативних явищ, зокрема невпевненість у своїх силах, психічне перенапруження, зміною референтної групи, умов середовища, підвищення рівня тривожності та ін.

Більшість науковців виділяють такі види адаптацій:

1) професійна адаптація у ВНЗ, як процес залучення студентів до професії, здобуття ними навичок, знань, умінь, які необхідні для майбутнього медичного працівника;

2) дидактична адаптація – пристосування особистості до нових умов навчання; 3) оперативна адаптація залежить від зв'язку методів навчання між школю та ВНЗ, самостійності, творчого мислення, які вже стали рисами особистості;

4) соціально-психологічна – пристосування до групи, стосунків в колективі, а також пристосування до стилів поведінки інших студентів.

Як зазначає Т. Кулик, дидактичний аспект адаптації першокурсників пов'язаний із пристосуванням студентів до нової дидактичної ситуації, яка відрізняється від шкільної формами та методами організації навчального процесу. Також варто звернути увагу на зростання кількості та складності матеріалу та навичок самоорганізації. Ці труднощі можуть стати причиною розчарування, втрати впевненості в своїх силах, наслідком яких є стан напруженості та фрустрації, зниження рівня успішності та активності студентів у навчанні, втрата інтересу до навчання та суспільного життя. Усе це призводить до психічного перевантаження, яке знижує адаптивність і, як наслідок, сприяє погіршенню психічного здоров'я особистості. Крім того, вони можуть призвести до погіршення загального самопочуття студента, зниження продуктивності пізнавальних процесів.

Аналізуючи труднощі навчання першокурсників, слід вказати на труднощі соціально-психологічної адаптації. При вступі до вищого навчального закладу студент продовжує розвиватись відповідно до свого нового соціального становища, під впливом нового оточення, нового колективу, нових умов і вимог. Значно розширюється коло стосунків першокурсника з представниками соціальних груп: одногрупники, методисти, викладачі, студенти інших відділень, співробітники коледжу. Порівнюючи навчання із школою, у студента змінюються мотиви, інтереси, цілі, так як навчальний процес у ВНЗ набуває професійного напряму, нового конкретного значення, адже опанування знаннями, навичками та вміннями стає найважливішою умовою професійного розвитку майбутнього спеціаліста. Також, на початкових етапах першокурсники потребують координаційної роботи куратора, викладачів, практичного психолога та соціального педагога.

Патологічна адаптація – це такий соціально-психологічний процес, який повністю або частково здійснюється з допомогою патологічних механізмів і форм поведінки і приводить до утворення патологічних комплексів характеру, які входять до складу невротичних психопатичних синдромів.

Професійна адаптаціяце такий процес, з допомогою якого індивід задовольняє свої потреби і очікування стосовно професійної діяльності, що здійснюється під контролем і за участю відповідної соціальної групи. Профорієнтація є першим етапом адаптації, де важливу роль грає позитивна установка на професію.

Так, при проведенні первинного психологічного обстеження груп нового набору, проводиться бесіда з питаннями профорієнтаційного характеру. Вона допомагає створити позитивну установку на майбутню професію, перевіряє самостійність і свідомість вибору, підтримує позитивну мотивацію для подальшого навчання.

На питання як ви вибрали медичну професію, більшість наших студентів відповідають, що обрали її самостійно, що це була мрія з дитинства, покликання. Інша частина приходить в медичний коледж за порадою батьків, друзів або знайомих, а дехто приймає таке рішення під впливом вражень від книг та кінофільмів.

На думку В. А. Петрук, основною метою створення умов адаптації є визнання самооцінки особистості кожної людини, її права на розвиток і прояв індивідуальності. Виявлення труднощів, які виникають перед студентами на першому курсі у вищому навчальному закладі і визначення шляхів їх подолання, дозволить підвищити активність студентів у набутті якісних знань, вмінь та навичок, що сприятиме уникненню відрахування студентів на першому курсі.

Індивідуальний підхід до кожного – це основний принцип роботи викладачів, кураторів, практичного психолога та соціального педагога, які безпосередньо працюють зі студентами. Вони мають знайти спільну мову з кожним, поговорити відверто, дати рекомендації як до вивчення дисциплін так і організації їхнього дозвілля, розвинути об’єктивне оцінювання своїх знань і можливостей.

Навчання у ВНЗ має динамічний  характер  психічних процесів, що спричиняє новизна студентського статусу, відсутністю еталонної групи, напруженим графіком навчання. Все це впливає на психічний стан студентів і в результаті може призвести до виникнення у них стресових станів, що супроводжуються внутрішнім напруженням.

Важливо в цей період враховувати вікові особливості наших першокурсників. Якщо торкатися вікової періодизації, то студенти нашого навчального закладу здебільшого належать до раннього юнацького віку. Ця періодизація життєвого шляху і уявлення про властивості та можливості кожного віку тісно пов’язані з існуючою в суспільстві віковою стратифікацією, тобто системою організації взаємодії вікових прошарків (так би мовити, соціальні очікування від людини того чи іншого віку).

Слово “юність” визначає фазу переходу від залежного дитинства до відповідальної дорослості, що передбачає, з одного боку, завершення фізичного, зокрема статевого дозрівання, а з іншого – досягнення соціальної зрілості.

Саме цей період, ця причетність з одного боку до дитинства, а з іншого – до дорослості і є основою більшості проблем, що виникають в цей період. Внутрішньо наші студенти відчувають себе дорослими аби самостійно робити вибір, а цей вибір вже пов’язаний з дорослим життям: вчити – чи не вчити, палити – чи не палити, пити – чи не пити, гуляти (з ким, коли і до якої “міри”) – чи не гуляти. Ці питання вони вирішують самостійно, або ж порадившись з друзями, а от вирішення проблем, які виникають після прийнятого рішення, лягає на викладачів, психолога і, в першу чергу, на батьків, адже це “ще діти”. Єдиний вихід – дати зрозуміти студенту, що нам не байдужа його проблема, так само і його батькам вона не байдужа, але вирішити її він мусить самостійно! Класичне правило практичної психології – допомогти розібратися в ситуації, в собі, допомогти проаналізувати все, але не давати порад. Адже прийняте рішення – це рішення саме тієї людини, а не будь-кого іншого. Тобто, з перших днів навчання ми маємо допомогти їм стати повноцінною, відповідальною дорослою особистістю, яка не буде боятися проблем, адже вона може вирішити їх самостійно.

Це час юнацького максималізму: або все – або нічого. В цьому віці вони практично включаються в різні види життєдіяльності. З’являється здатність до абстрагування, схильність до теоретизування переростає у вікову особливість – утворюються власні теорії у сфері політики, філософії, “формули щастя та кохання” (вірші, пісні, малюнки). Тобто, має місце поєднання розмірковую чого і художнього типу мислення. Абсолютний егоїзм і самовідданість, характерні для цього віку, тісно переплітаються, і лише обставини вирішують що перемагає. Тобто, потрібно показати, що ми віримо в їх кращі риси.

         Звернемо увагу, що основна проблема яскравого, зверхнього підлітка, нестриманого на язик, показово незалежного – його невпевненість!

У своїх очікуваннях, пов’язаних з майбутньою професією, діяльністю, сім’єю юнаки досить реалістичні, проте, у сфері освіти, соціального та матеріального благополуччя їх прагнення завищені. Як же бачать наші першокурсники перспективу своєї праці? Чого планують досягти? Частина хоче стати гарним спеціалістом (медичною сестрою, фельдшером, зуботехніком), але більшість планують продовжити далі своє навчання, сподіваються стати кваліфікованим лікарем, мати власну стоматологічну клініку, бізнес та ін. Прагнення досягти професійного успіху, кар’єрного росту є позитивним для покращення процесу адаптації, мотивації навчання, самооцінки студента.  

Адаптована людина – така людина, в якої висока продуктивність праці, вона психічно врівноважена, здатна насолоджуватись життям, урізноманітнювати його, робити цікавим.

         Деякі практичні рекомендації для адаптації студентів-першокурсників:

1.Не порушувати норм та правил поведінки.

2.Брати активну участь у заходах, які проводяться.

3.Виконувати рекомендації викладачів щодо навчання.

4.Співпрацювати з групою та завжди підтримувати один одного.

5.Регулярно відвідувати заняття.

6.Стримувати негативні емоції.

7.Бути впевненим у собі і своїх діях.

8.Проявляти активність і жити життям коледжу.

9.Не відмовляти у допомозі тим, хто цього потребує.

10.Бути цілеспрямованим, ставити перед собою чітку мету та досягати її.

11.Концентрувати свою увагу на навчанні.

12.Співпрацювати з викладачами та студентами.

13.Самовдосконалювати свої знання.

14.Вирішувати всі проблеми з куратором та психологом.

15.Ввічливо та з розумінням ставитись до людей із особливими потребами.

16.Не боятись пробувати щось нове для себе.

17.Поважати думку оточуючих.

18.Відповідати на парах.

19.Намагатись досягти нових та корисних знань.

20.Радіти кожному дню, проведеному в коледжі, адже цей період – неповторний.

батькам фото 2

Таким чином, становлення студента як професіонала - це складний процес переборення труднощів, протиріч, вирішення яких допомагає студентові наближатися до своєї мети. Ці протиріччя повинні стати предметом свідомості студе

нта, його рефлексії. Якщо викладач — суб'єкт організації навчального процесу, то студент — суб'єкт власної навчально-професійної діяльності.

Узагальнюючи викладене, зазначу, що формування повноцінного фахівця здійснюється лише за умови його благополуччя, особистісного комфорту, ціннісного ставлення до себе і фаху, який здобувається, позитивного емоційного стану. Тому проблеми студентської адаптації вимагають як удосконалення умов його побуту та навчання, так і ціннісного ставлення до особистості студента.

Попередження синдрому "вигорання" бажано проводити вже на початку навчання, а вміння подолати стресову ситуацію необхідно сформувати у кожного студента на все його подальше професійне життя, що значно покращить не тільки результати навчання, а також і якість життя.

Адаптація студентів Вінницького медичного коледжу ім. акад. Д. К. Заболотного перших курсів навчання повинна бути постійно у фокусі уваги викладачів, кураторів, психологічної служби, адміністрації, студентів, що дозволить підвищити якість навчального процесу та рівень фахівців, які готуються в нашому закладі.

Особливу увагу слід звертати на розвиток згуртованості й удосконалення внутрішньо колективних і особистих інтересів, організаторських навичок, формуванню єдності колективних і особистих інтересів, формування і розвиток практичних навичок роботи з людьми, удосконалення методів впливу на ділові та особисті якості, формування позитивних якостей майбутнього медичного фахівця.

Поради батькам про виховання підлітка

Виховання підлітка – дуже складне завдання. У цьому віці діти, з одного боку, вже перестали бути залежними від вас малюками, а з іншого – ще не перетворились на дорослих молодих людей. Ця перехідна фаза приносить проблеми як батькам, так і самим підліткам. Проте за допомогою терпіння й корисних порад, викладених нижче, ви зможете успішно подолати цей період життя дитини й перетворити вашого підлітка на впевнену молоду людину.

Далі наводяться десять корисних порад, які допоможуть вам зміцнити й оздоровити ваші стосунки з підлітком.

        Будьте не батьками, а друзями
        Час балувати дитину минув! Будьте більше друзями, ніж батьками. На цьому етапі дуже важливо, щоб ваша дитина усвідомила, що ви любите її та дбаєте про неї. Замість того щоб виносити догани за помилки, продемонструйте підлітку, що ви розумієте ситуацію й завжди готові його підтримати. Це одна з найкращих порад про виховання підлітків, яку вам варто прийняти.
       Поважайте особистий простір підлітка
       Секрети складають більшу частину життя підлітка. Як батькам вам необхідно знати всі таємниці життя вашої дитини, але іноді їй необхідно надавати особистий простір та уникати втручання в її світ. Нехай ваша дитина приходить до вас тоді, коли вона дійсно потребує цього.
     
Підготуйте себе до особливостей підліткового періоду
      Підліток – це вже не дитина, тому треба певною мірою готувати себе до його виховання. Читайте книги або пригадуйте свої підліткові роки й те, як ви справлялися зі змінами у вашому житті. Чим більше ви дізнаєтесь, вивчите й проявите емпатії, тим краще зможете зрозуміти вашого підлітка та його проблеми.
     
Дисциплінуйте, а не карайте
      Коли ви намагаєтесь установити певні стандарти поведінки підлітка, не будьте нав'язливими. Обговоріть з дитиною дисциплінарні моменти й візьміть до уваги її думку. Поясніть, чому необхідно встановити правила дисципліни та яку користь вони принесуть їй. Дуже важливо дати підлітку можливість висловити свою точку зору перед установленням будь-яких дисциплінарних правил.
    
Прищеплюйте почуття відповідальності
     У деяких культурах підліток уважається вже дорослим. Це сприятливий час, щоби зміцнити його почуття відповідальності. Спробуйте покласти на нього більше домашніх обов'язків, а також надайте йому можливість самому справлятися з ними. Це повинно вселити в підлітка почуття відповідальності та впевненості в собі.
    

     Знайдіть час для систематичного довірливого спілкування з підлітком
     Підлітки, як відомо, народ украй нетовариський, тому батьки просто зобов'язані забезпечити систематичне спілкування з дитиною. Незалежно від напруженого робочого графіка й ділового способу життя, батьки повинні знаходити час вільно спілкуватися зі своїми дітьми і співпереживати їхні життєві перипетії. Це може бути будь-який час: під час сніданку, удень або в кінці дня за вечерею.
    
Дійте превентивно, з урахуванням прогнозу розвитку подій
     Шукайте відповідний час, щоб порозмовляти з вашою дитиною про важливі для неї запитання, які вона часто не у змозі поставити, або просто соромиться зробити це. Це може бути тактовна розмова про музичні переваги або серйозне обговорення таких тем, як період статевого дозрівання чи інтимне життя. Намагайтеся чітко відповідати на запитання підлітка, не намагайтесь ухилитись або давати завуальовані відповіді.
    
Будьте свідомими й обережними
     Необхідно надати підлітку особистий простір, але в той же час важливо взяти за правило дізнаватись (непомітно дізнаватися) про ті місця, які він відвідує, і про його компанію. Це не означає, що ви повинні шпигувати за своїм підлітком і підслуховувати його розмови. Ви повинні бути відкритим до спілкування, щоб дитина не боялася звертатись до вас.
    
Будьте милосердними і співчутливимибатькам фото 4      Перед тим як суворо відчитати підлітка, постарайтесь поставити себе на його місце. Будьте розсудливими, дотримуйтеся правил і дисциплін

и. Важливо бути привітним, терплячим і здатним зрозуміти. Намагаючись дисциплінувати підлітка, ніколи не застосовуйте силу й не завдавайте фізичної шкоди його здоров'ю. Дослідження довели, що озлоблені та скривджені підлітки зазвичай виростають неповноцінними й навіть жорстокими дорослими.
     
Будьте гідні наслідування      Навіть у підлітковому віці діти наслідують батьків просто тому, що батьки – це єдина константа в їхньому мінливому світі. Якщо існує невідповідність між тим, що ви кажете, й тим, що ви робите, підліток легко визначить фальш. Тому завжди намагайтесь бути прикладом для наслідування – тим, кого підліток з радістю копіює.
     Виховання підлітка вимагає більше турботи, ніж будь-який інший період виховання. Хто завгодно може надати підлітку їжу й дах, але тільки турботливі батьки, які розуміють і підтримують, здатні вказати йому правильний шлях. Тому будьте максимально обережними та дбайливими при вихованні підлітка, дуже скоро він стане дорослим, і у вас почнуться кращі часи!

чому діти стають важкими 5

 

 

золоті поради для батьків 6

Батькам на замітку 7

 

 батькам на час ковид 8

родина на карантині 9

поради батькам на кожен день 10

Протидія домашньому насильству 11

 

Последнее изменение Вторник, 27 Апрель 2021 07:57

php shell hacklink php shell seobizde.com