З паном Сергієм говорили про перспективи використання кириличного шрифту, про місце поезії в сучасному світі, про те, як український автор доносить сьогодні свою творчість до читачів. Сергій Татчин розповів про свої поетичні збірки: як вони народжувались, які вірші є найбільш знаковими для самого автора. Перша поетична збірка «ДЗЕН.UA» вийшла у 2013 році. Ці вірші стали текстами пісень братів Капранових в стилі кобза-реп. Друга поетична збірка носить назву «Семисвічник», сам автор вважає її найкращою зі свого доробку. Незабаром відбудеться презентація наступної збірки, ця книга називається «Вінницька Абетка» і містить поезії, що пов’язані з рідним містом та Вінниччиною взагалі.
«Про автора говорять його твори», - стверджує Сергій Татчин і має рацію. Тому запрошуємо до бібліотеки Вінницького медичного коледжу. Тепер ми маємо два примірники збірки «Пташка» з автографом поета. Дякуємо пану Сергію за цікаву зустріч.

Петляк І.Б.

WELCOME!
коли ні дурниці іще не скоїв,
і все – чи кошерно, чи то – феншуйно,
Господь накриває мене рукою,
і я – чи кайфую, чи то – віршую.

а десь по обіді іду гуляти,
вивчаю провулки і закапелки.
прощаю усіх ворогів заклятих, –
якщо доживете – вертайтесь, welcome!

міркую про світ, фантазую, мружусь.
усе загадково й – водночас! – просто.
у небі надвечір кайфово дуже –
там стільки піщинок, зернинок, проса!

там стільки печалі – не передати!
а щастя – не менше, а більше – вдвічі.
чи навіть утричі! та може статись,
за надміром щастя приходить відчай.

у відчаї – сила, в мовчанні – туга.
ні слова довкола – ні так, ні в риму.
це – ніби прийшов до старого друга
і довго стоїш під його дверима.

уже нетутешній – в минулім часі, –
ортодоксальний, апокрифічний.
а в кожному вдихові – стільки щастя,
що в кожному видиху тане відчай.

оця ідилічна земна картина –
апокрифічна й ортодоксальна:
стоїть в епіцентрі світів людина,
і в неї піщинка в руці – сусальна.

Сергій Татчин