21037 м.Вінниця, +38 0432 53 31 45
Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.
|
Гурток клінічного медсестринства у внутрішній медицині
Англійська мова, засідання гуртка 27.04.23
Літературний гурток, Звіт роботи гуртка “Дивослово”
Медична та соціальна реабілітація
Медсестринство у внутрішній медицині
Медсестринський догляд за здоровою і хворою дитиною
Педіатрія, засідання педіатричного гуртка в оздоровчому центрі остеопатії «РЕСУРС», звіт роботи гуртка «Клінічне медсестринство в педіатрії»
Фармація, звіт за 1 півріччя 2022-2023 н.р.
Науково-дослідний гурток з клінічного медсестринства в педіатрії
Науково-дослідний гурток з клінічного медсестринства в хірургії
Науково-дослідний гурток з клінічного медсестринства у внутрішній медицині
Науково-дослідний гурток обстеження та оцінка загального стану людини, науково-дослідницька робота 2023-2024н.р., науково-дослідницька робота 2024-2025н.р.
Волонтерська група "Милосердя"
Відділення медсестринського догляду за пацієнтами похилого і старечого віку
(документи достуні для перегляду і скачування)
31 травня – Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням
Шановний студенте!
Пам'ятаєте ту щасливу мить, коли Ви, завмираючи від хвилювання, знайшли своє прізвище у списку зарахованих? Вступив!!! Це було справжнє свято. Але ... свято, як відомо, закінчується швидко. За ним наступають будні. Навчання у вищому навчальному закладі відрізняється від навчання у школі. Кожен першокурсник невдовзі в цьому переконається. І вчорашньому школяру не завжди легко пристосуватися до нового, студентського життя. Тому психологічна служба коледжу розробила для Вас корисні поради.
ПОРАДА ПЕРША
Не губіться в перші дні і навіть тижні навчання. Спочатку Ви будете відчувати розгубленість, а то й пригніченість тому, що навкруги все незнайоме. Це неприємний, але зовсім нормальний стан, пов'язаний з адаптацією до нових умов, який швидко мине. Але поки Ви погано орієнтуєтесь у лабіринтах коридорів і нумерації аудиторій, візьміть собі за правило приходити в коледж на 10-15 хвилин раніше до початку занять. По-перше, Ви не запізнитесь, а по-друге, не будете даремно нервувати.
ПОРАДА ДРУГА
Потрібних людей треба знати в обличчя. Тому в перші ж дні дізнайтесь, де знаходиться навчальна частина, познайомтеся з куратором та завідувачем Вашого відділення. Це допоможе потім оперативно вирішувати різні питання. Поспішай завести знайомство з одногрупниками (однокурсниками). Як правило, ці люди стають друзями на все життя. Запишіть номери їх телефонів і адреси електронної пошти, особливо телефон старости групи. Не соромся телефонувати одногрупникам, щоб уточнити розклад, термін здачі презентацій тощо.
ПОРАДА ТРЕТЯ
У перший день знайдіть у коледжі стенд з розкладом занять Вашої групи і перепишіть його. На відміну від шкільного, розклад занять у коледжі може змінюватися, тому частіше дивіться в нього та на зміни.
ПОРАДА ЧЕТВЕРТА
Не відкладайте відвідування бібліотеки. Заздалегідь дізнайтеся, що потрібно мати з собою, щоб Вас записали до бібліотеки (студентський). Не забудьте взяти із собою кілька пакетів: підручників може бути багато.
ПОРАДА П'ЯТА
З блокнотом у руках обійдіть навчальні кабінети, актову та спортивну зали, комп'ютерні класи, медпункт. Зафіксуйте місце їх розташування та дізнайтеся про години їх роботи.
ПОРАДА ШОСТА
Придбайте достатню кількість зошитів. Той, хто не бажає „носити зайву вагу" і пише всі конспекти в одному зошиті, робить велику помилку - готуватися до іспитів за такими записами буде дуже важко. На зворотньому боці зошита запишіть прізвище, ім'я і по батькові викладача, який веде заняття.
ПОРАДА СЬОМА
Потурбуйтеся про те, щоб у сумці завжди лежали „запасні" 1-2 ручки - паста в них має властивість закінчуватися в найбільш невідповідний момент. На лекціях дуже корисно мати при собі ручку червоного або зеленого кольору - з їх допомогою Ви зможете підкреслювати найбільш важливі визначення, ставити відмітки на полях, виділяти нові терміни тощо.
ПОРАДА ВОСЬМА
Чим швидше навчіться конспектувати лекції. Це нескладно, головне — розробити систему символів і зрозумілих Вам скорочень. Всі символи з розшифровкою запишіть на зворотньому боці обкладинки зошита. Конспектуючи, не економте папір. Залишайте в зошиті поля для додаткових приміток. Пам'ятайте, що лекція - не диктовка, тому не потрібно записувати за викладачем слово в слово. Записуйте лекцію у вигляді тез.
Не хвилюйтесь, якщо у Вас не відразу буде виходити. Ведення конспекту - особлива наука, яка потребує тренувань. Поступово Ви нею оволодієте. Якщо відчуваєте, що безнадійно відстаєте, залишить у зошиті вільне місце: можливо, інші будуть конспектувати швидше за Вас, і після лекції Ви з їх допомогою заповните ці пропуски.
ПОРАДА ДЕВ'ЯТА
Налаштуйтесь на те, що підготовка до сесії починається ... з першого заняття. Перед новою лекцією не лінуйтесь заглянути до попереднього конспекту. Таким чином Ви можете з'ясувати, що Вам було не зрозумілим. Якщо прояснити незрозумілі моменти не вдається навіть за допомогою підручника, не соромтесь звернутися до викладача : краще, коли Ви запитаєте його зараз, ніж він Вас потім на екзамені.
Читати літературу також потрібно одразу. На практичних заняттях поводьте себе активно - виступайте з доповненнями, уточненнями, задавайте запитання, будьте активні.
ПОРАДА ДЕСЯТА
Радійте! Студентське життя буває один раз у житті. Воно неповторне! Беріть активну участь у громадському житті групи й коледжу. Крім того, запишіться до гуртка, який Вам до душі: вокального, спортивного тощо. Студентські роки минають швидко, потурбуйтесь про те, щоб Вам було що згадати.
І головне — при труднощах не впадайте у відчай. Не нарікайте, а подумайте, що Ви можете зробити, щоб достойно вийти зі скрутної ситуації і не допустити її повторення. Студентські роки - це ще й життєве загартування, неповторний особистий досвід.
Успіхів Вам у всьому, першокурснику!
Вправа «Самоконтроль зовнішнього прояву емоцій»
В момент дії стресових факторів, при зростанні емоційного напруження, необхідно запустити питання самоконтролю:
«Як виглядає моє обличчя? Чи стиснуті мої зуби? Як я сиджу? Як я дихаю?».
Якщо виявлені ознаки напруження, необхідно:
1. Довільно розслабити м'язи, для розслаблення мімічних м'язів використовуйте наступні формули: м'язи обличчя розслаблені; брови вільно розведені; лоб розгладжений; розслаблені м'язи щелепи; розслаблені м'язи рота; розслаблений язик, крила носа; все обличчя спокійне і розслаблене.
2. Зручно сісти, встати.
3. Зробити 2—3 глибоких вдихи і видихи.
Вправа «Повітряна кулька»
Уявіть собі, що у ваших грудях знаходиться повітряна кулька. Вдихніть через ніс і повністю заповніть легені повітрям. Видихніть його ротом і відчуйте, як воно виходить з легень. Повторюйте, не поспішаючи. Дихайте та уявляйте, як кулька наповнюється повітрям і стає все більшою та більшою. Повільно видихніть ротом, ніби повітря тихенько виходить з кульки. Зробіть паузу і порахуйте до десяти. Знову вдихніть і наповніть легені повітрям. Затримайте його, порахуйте до 3-х, уявляйте при цьому, що кожна легеня — це надута кулька. Видихніть. Відчуйте, як тепле повітря проходить через легені, горло, рот. Повторіть 3 рази, вдихаючи та видихаючи повітря. Зупиніться та відчуйте, що ви сповнені енергії, а все напруження зникло.
Вправи на візуалізацію
Образи пам'яті, що штучно створюються уявою людини, по різному впливають на її психічний стан. Чим приємнішим є образ, що викликається, тим більший позитивний емоційний стан він створює. Психологами виявлений так званий «ефект Пігмаліона»: людина поводить себе так чи інакше, керуючись тим, якою вона себе уявляє. Уявляє себе людина спокійною, впевненою, повною сил і енергії, і поведінка її стає аналогічною. Уявляє активною, сильною, енергійною, і справи робляться швидко і якісно.
Вправа «Висока енергія»
Мета: заряд короткотривалої енергії і її оптимальне використання. Необхідний час: 3 хв. Уявіть собі яскраве нічне зоряне небо. Виберіть собі найяскравішу зірку. А тепер проковтніть її... Вона вибухає в вас, наповнюючи весь організм енергією. Енергія проникає в усі клітини вашого організму, наповнюючи його бажанням щось зробити, змінити, виправити. Сміливіше, не чекайте, дійте!
Відносини з батьками
1. Проявляйте увагу до своїх батьків. Вони стомлюються на роботі. Порадуйте їх чим-небудь. Це допомагає налагодити контакт.
2. Прохайте батьків розповісти про свою юність, про їх відносини зі своїми батьками. Це приведе до більш глибокого розуміння між вами.
3. Пам’ятайте, що іноді в батьків буває просто поганий настрій. Постарайтеся не влаштовувати в цей час у будинку гучних вечірок.
4. Якщо батьки поводяться з вами як з маленькою дитиною, нагадайте чемно їм, що ви вже подорослішали й прагнете разом з ними вирішувати проблеми, пов'язані з вашим життям.
5. Дайте зрозуміти батькам, що ви потребуєте їхньої поради й допомоги. Це допоможе встановити між вами сприятливі і довірливі відносини.
6. Розмовляйте зі своїми батьками, повідомляйте їм новини вашого життя.
7. Намагайтеся не обманювати батьків. Таємне однаково стає явним.
8. Пам’ятайте, що батьки теж можуть робити помилки. Будьте поблажливі.
9. Батьківська заборона найчастіше виявляється правильним розвитком подій. Задумайтеся, що б відбулося, якби вам було дозволено все.
10. Якщо відбулася сварка й ви почуваєте себе винуватим, знайдіть у собі сили підійти першим. Повагу ви не втратите, повірте.
11. Встановіть з батьками межі особистої території, але не дратуючись, не вимагаючи. Просто попросіть їх про це.
12. Допомога по господарству батькам, служить відмінною підготовкою до самостійного життя. Віднесіться до неї з розумінням.
13. Повернення додому до певної встановленої години – це спосіб відгородити себе від неприємностей, тобто захід безпеки. Якщо ви десь затримуєтеся, обов'язково подзвоніть, батьки ж хвилюються. Побережіть їх для себе.
14. Про покарання. Батьки можуть припинити заохочення, відлучити вас від друзів. І все це може відбутися, як ви вважаєте, з – за дрібниці. Батьків же ця «дрібниця» може вивести із себе. Подумайте, може бути, батьки бачать небезпеку, яку ви або не усвідомлюєте, або зменшуєте.
15. Вимагайте, щоб батьки пояснювали мотиви своєї поведінки стосовно вас і ваших друзів. Може бути, вам стане зрозуміло, чому вони чинять саме так.
16. Якщо ви розлютились на когось із друзів чи знайомих, або роздратовані на зливу, ожеледь, а також на «двійку», поставлену « нізащо», не зривайте зло на батьках. Це не розсудливо й приводить до сумних наслідків.
Перед початком заняття:
• Готуйтеся!
• Ретельно вивчайте матеріал.
• Не бійтеся наближення підсумкового тестування, контрольної роботи, модуля, диференційного заліку.
• Сприймайте це як можливість показати обширність своїх знань і отримати винагороду за виконану вами роботу.
• Потрібно добре виспатися в ніч перед тестуванням, контрольною роботою, модулем.
• Відведіть собі час із запасом, особливо для справ, які треба виконати перед важливою здачею і приходьте на заняття незадовго до початку.
• Розслабтеся перед тестом, контрольною роботою, модулем.
• Не прагніть повторити весь матеріал в останню хвилину.
• Не приходьте на заняття з порожнім шлунком.
Під час заняття:
• Уважно прочитайте завдання.
• Розподіліть час на виконання завдання.
• Сядьте зручно.
• Якщо ви не знаєте відповіді, пропустіть це питання і приступайте до наступного.
• Не панікуйте, коли всі починають здавати свої роботи. Ті, хто першим виконав завдання, не отримають за це додаткових балів.
Умій володіти собою
1. Пам'ятайте: найкращий спосіб боротьби з душевним неспокоєм - постійна зайнятість.
2. Щоб забути свої напасті, намагайся зробити приємне іншим. Роблячи добро іншим, робиш добро собі.
3. Не намагайся змінювати чи перевиховувати інших. Набагато корисливіше і безпечніше зайнятися самовихованням.
Пам'ятай: кожна людина - така ж яскрава й унікальна індивідуальність, як і ти, приймай її такою, якою вона є. Намагайся знайти в людині позитивні риси, вмій бачити її достоїнства і в стосунках з нею спробуй опиратись саме на ці якості.
4. Май мужність від щирого серця визнавати свої помилки. Уникай зазнайства і хизування.
5. Вчися володіти собою! Гнів, дратівливість, злість спотворюють людину. Егоїзм - джерело багатьох конфліктів. Виховуй в собі терпіння, прийняття чужих думок і вірувань.
6. Будь-яка справа починається з першого кроку! Пам'ятай: перешкоди нам даються задля нашого розвитку.
7. Людина, має необмежені можливості самовдосконалення, причому в усіх галузях своєї життєдіяльності!
Екзамени, як і більшість явищ життя, - явище перехідне. Коли вони закінчуються, з'являється відчуття свободи, забуваються сльози, нервування, повертається спокійний сон. Але ж можна скласти іспит і з меншими втратами для власного здоров'я, отримати гарні оцінки й чекати наступного іспиту без страху та безсонних ночей. Психологи розцінюють екзамен як:
1) «перетравлювання» значного обсягу інформації, яке пов'язане з великим навантаженням на мозок;
2) серйозне емоційне напруження і велике навантаження на нервову систему;
3) оцінювання не лише знань студента, а й його особистості.
Найоптимальніший варіант підготовки до складання екзаменів
Розпорядок дня
Харчуватися слід три-чотири рази на день. Мед, горіхи, молочні продукти, риба, м'ясо, овочі та фрукти забезпечать баланс необхідних вітамінів і мінералів в організмі й відновлять енергетичні витрати.
Нормальний здоровий сон і відпочинок зменшать навантаження на нервову систему. Не варто відмовлятись від звичних занять спортом: це буде своєрідним відпочинком.
Слід пам'ятати про біоритмологічні особливості: «сова» неефективно працює о 6 - 8 год ранку, а «жайворонок» навряд чи буде працездатним до 2 - 3 год. ночі. В усіх людей рівень біологічної активності знижений із 17 до 18 години.
Можна вживати тонізуючі препарати, наприклад, із женьшеню чи елеутерококу. Каву краще пити вранці й небагато, лише для того, щоб прокинутися (для тих, хто звик саме так розпочинати свій день). Кава підсилює нервовість і тривожний стан у невпевнених у собі людей.
Правильна організація вивчення навчального матеріалу
Спочатку слід переглянути весь матеріал і розподілити його таким чином: якщо треба вивчити 100 питань за чотири дні, то в перші два дні вивчається 70% усього обсягу, третього дня - решта, четвертого - повторюють вивчене. При цьому складні теми варто чергувати з простішими - не обов'язково вчити всі питання поспіль.
Є й деякі психологічні закономірності, які слід враховувати.
1. Найкраще запам'ятовується інформація, викладена на початку і наприкінці тексту. Середина зазвичай швидко «вилітає» з голови. Тому під час запам'ятовування та повторення слід приділити увагу середині тексту.
2. Повторювати треба не механічно, а вдумливо, зосередившись на змісті. Інформація після її «завантаження» в мозок, якщо її не повторити, утрачається на 20 - 30% упродовж перших 10 год. Щоб цього не сталося, слід прочитати текст, повторити його вдруге, через 20 хв. - утретє, а через 8-10 год. - учетверте, і ще раз - через добу. Тільки після цього можна бути впевненим у тому, що інформація міцно «оселилася» в голові.
3. Особливість «упізнавання». Дивлячись на текст, відчуваєш, що колись це все бачив, читав, отож вирішуєш, що витрачати час на це питання не варто й можна переходити до наступного. Насправді ж це — несвідомий самообман. І якщо не вивчити уважно те, що здається таким знайомим, на іспиті можна не відповісти на таке «знайоме» запитання.
4. Запам'ятати можна найкраще, якщо знати, що є «найближчим»: текст, малюнок, логічна схема.
5. Слід спробувати знайти щось цікаве у найнуднішому матеріалі, адже цікаве запам'ятовується набагато легше. Можна готуватися до іспитів удвох, адже одна голова - добре, а дві - краще. Підготовка до іспиту вдвох має свої переваги, якщо поставитися до цього серйозно й сумлінно. Вчити разом не варто, а от повторювати навіть бажано. Це краще робити напередодні іспиту.
Готуватися можна й так: перший день - самостійне вивчення, другий - повторення й переказування один одному. Було б добре розділити теми за інтересами, за складністю, за ступенем засвоєння: один розповідає те, що інший раніше не вивчив.
Розповідати треба чітко, детально, емоційно. Можна проводити «репетиції» перед іспитом і наодинці: ставити собі запитання, уголос відповідати, привчатися слухати своє мовлення.
Шпаргалка — річ потрібна
Використання шпаргалок на іспиті найчастіше закінчується дуже сумно. Вони потрібні лише тим, хто краще запам'ятовує матеріал при конспектуванні: викладений коротко (у вигляді тез), він краще тримається в пам'яті. Шпаргалки зручно перечитувати перед самим іспитом, а от брати на іспит не варто.
«Спокійно, тільки спокійно»
Так завжди в екстремальних ситуаціях казав Карлсон. Слід скористатися його порадою. Адже нервують завжди ті, хто погано знає матеріал. Ті, хто зовсім нічого не знає, зазвичай спокійні. Ті, хто знає матеріал добре чи на середньому рівні, нажахані до останньої хвилини, поки не отримають оцінку. Щоб подолати свій страх, можна розповідати самому собі вивчений матеріал, начебто на іспиті. Уявіть складну ситуацію на іспиті й знайдіть із неї вихід. Поставте самі собі підступні запитання й дайте на них відповідь - переборіть свій страх ще до іспиту. Згадайте випадки свого успіху, подумки відчуйте їх іще раз. Спробуйте вдатися до аутогенного тренування. Налаштуйтеся на те, що «у мене все вийде» й повторюйте ці слова перед сном. На іспиті не втрачайте самовладання у складний момент, хоч це й нелегко. Згадайте про почуття гумору: іноді воно виявляється і в екзаменаторів. Складіть план відповіді на іспиті, це теж заспокоює.
Бажаємо вам якнайкраще скласти екзамени!
ЯК ПІДГОТУВАТИСЬ ПСИХОЛОГІЧНО
Скористайтесь декількома порадами.
1. Починати готуватися до іспитів
потрібно заздалегідь, по частинах, спокійно. Не варто чекати, доки ситуація стане катастрофічною.
2. Якщо навіть важко зібратись із силами
та думками, потрібно спробувати запам'ятати спочатку найлегше, а потім переходити до вивчення складного матеріалу.
3. Варто виконувати вправи на зняття
напруження, втоми, на розслаблення.
У день ЗНО:
1. Будьте зосередженими. Не звертайте уваги на поведінку оточуючих. Для Вас повинен існувати лише текст завдань і годинник.
2. Перед тим як дати остаточну відповідь, двічі прочитайте завдання, переконайтесь, що Ви правильно зрозуміли те, що від вас вимагається.
3. Спочатку беріться за ті завдання, у правильності відповідей на які Ви не сумніваєтесь.
4. Потрібно навчитися швидко пропускати важкі і незрозумілі завдання, щоб згодом до них повернутися.
5. Читайте завжди уважно завдання до кінця.
6. Думайте лише про поточне завдання. Коли Ви бачите нове завдання, забудьте про попереднє.
7. Якщо попереднє завдання Вам не під силу, забудьте про цю проблему. Наступне завдання - це шанс набрати додаткові бали.
8. Заплануйте два кола. Завжди перевіряйте себе. Навіть якщо відповідь легка і однозначна на перший погляд.
9. Вгадуйте. Довіртесь власній інтуїції і вона разом із Вашим логічним мисленням допоможе вам.
Бажаємо успіхів!
Телефони екстреної психологічної підтримки та допомоги
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я у світі щороку близько 800 тисяч людей закінчують життя самогубством
Скоїти ж самогубство намагається набагато більше людей, але їх вдається врятувати.
Є приклади, коли після спроби вчинити самогубство люди повертаються до нормального життя. Це свідчить, що підтримка близьких та можливість відверто про це говорити здатні допомогти людині подолати тривожні думки.
Якщо ви помітили, що ваші близькі чи знайомі відчувають надмірну тривожність, депресію, зневірені чи відчувають за щось провину - неодмінно поговоріть з ними, дізнайтесь деталі про їхній стан та запропонуйте допомогу.
Якщо допомоги потребуєте ви, не бійтесь і не соромтесь за нею звернутись.
В Україні працюють гарячі телефонні лінії, які анонімно та безкоштовно допомагають людям справлятися з емоційними проблемами:
національна «гаряча лінія» для дітей та молоді: 8 800 500 225 (зі стаціонарних телефонів) та або 116 111 (з мобільних телефонів). Телефон працює з 12.00 до 20.00 з понеділка по п’ятницю.
цілодобовий безперервний«телефон довіри» - (044) 456 17 02 (з мобільного набирати +38 044 456 17 02
національна «гаряча» лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 0800500 335 (зі стаціонарних телефонів або 116123 (з мобільних телефонів).
Ігнатенко Марія Іванівна - працює в коледжі з 01.09.2023 р.
КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ
АДАПТАЦІЯ СТУДЕНТІВ І КУРСУ ДО НАВЧАННЯ У ВНЗ.
Дробович Н.В.
практичний психолог, викладач психології
Адаптація студентів-першокурсників до навчання в Вінницькому медичному коледжі ім. акад. Д. К. Заболотного, безсумнівно є важливим компонентом навчальної діяльності. Пристосування студентів до нового середовища досить часто ускладнюється через те, що існують значні відмінності у методах, формах, засобах у школі та вищому навчальному закладі.
Вступ до навчального закладу у значної частини студентів супроводжується дезадаптацією, відсутністю референтної групи, напруженістю та новим режимом навчання, збільшенням обсягу самостійної роботи і самовідповідальності загалом. Усе це вимагає від першокурсника значної мобілізації своїх можливостей для успішного входження в нове оточення та якісно інший ритм життєдіяльності.
Пристосування студентів – першокурсників є досить важливим питання у навчальному процесі, оскільки від цього процесу залежить подальше навчання у ВНЗ. Актуальність цієї проблеми є досить високою, адже студент, приходячи в коледж, досить гостро відчуває невпевненість у собі, хвилювання, тривогу за створення нових контактів які і є складовими процесу адаптації. Також процес адаптації супроводжується звиканням до нових умов, новим соціальним статусом, іншим ритмом навчання, здобуттям вмінь і навичок, досвіду, формуванням особистісних якостей і вмінь медичного працівника.
Адаптація – (лат. adapto – пристосовую) – це процес пристосування людини до нових, мінливих умов середовища. Пристосування до принципово інших умов завжди супроводжується низкою негативних явищ, зокрема невпевненість у своїх силах, психічне перенапруження, зміною референтної групи, умов середовища, підвищення рівня тривожності та ін.
Більшість науковців виділяють такі види адаптацій:
1) професійна адаптація у ВНЗ, як процес залучення студентів до професії, здобуття ними навичок, знань, умінь, які необхідні для майбутнього медичного працівника;
2) дидактична адаптація – пристосування особистості до нових умов навчання; 3) оперативна адаптація залежить від зв'язку методів навчання між школю та ВНЗ, самостійності, творчого мислення, які вже стали рисами особистості;
4) соціально-психологічна – пристосування до групи, стосунків в колективі, а також пристосування до стилів поведінки інших студентів.
Як зазначає Т. Кулик, дидактичний аспект адаптації першокурсників пов'язаний із пристосуванням студентів до нової дидактичної ситуації, яка відрізняється від шкільної формами та методами організації навчального процесу. Також варто звернути увагу на зростання кількості та складності матеріалу та навичок самоорганізації. Ці труднощі можуть стати причиною розчарування, втрати впевненості в своїх силах, наслідком яких є стан напруженості та фрустрації, зниження рівня успішності та активності студентів у навчанні, втрата інтересу до навчання та суспільного життя. Усе це призводить до психічного перевантаження, яке знижує адаптивність і, як наслідок, сприяє погіршенню психічного здоров'я особистості. Крім того, вони можуть призвести до погіршення загального самопочуття студента, зниження продуктивності пізнавальних процесів.
Аналізуючи труднощі навчання першокурсників, слід вказати на труднощі соціально-психологічної адаптації. При вступі до вищого навчального закладу студент продовжує розвиватись відповідно до свого нового соціального становища, під впливом нового оточення, нового колективу, нових умов і вимог. Значно розширюється коло стосунків першокурсника з представниками соціальних груп: одногрупники, методисти, викладачі, студенти інших відділень, співробітники коледжу. Порівнюючи навчання із школою, у студента змінюються мотиви, інтереси, цілі, так як навчальний процес у ВНЗ набуває професійного напряму, нового конкретного значення, адже опанування знаннями, навичками та вміннями стає найважливішою умовою професійного розвитку майбутнього спеціаліста. Також, на початкових етапах першокурсники потребують координаційної роботи куратора, викладачів, практичного психолога та соціального педагога.
Патологічна адаптація– це такий соціально-психологічний процес, який повністю або частково здійснюється з допомогою патологічних механізмів і форм поведінки і приводить до утворення патологічних комплексів характеру, які входять до складу невротичних психопатичних синдромів.
Професійна адаптація – це такий процес, з допомогою якого індивід задовольняє свої потреби і очікування стосовно професійної діяльності, що здійснюється під контролем і за участю відповідної соціальної групи. Профорієнтація є першим етапом адаптації, де важливу роль грає позитивна установка на професію.
Так, при проведенні первинного психологічного обстеження груп нового набору, проводиться бесіда з питаннями профорієнтаційного характеру. Вона допомагає створити позитивну установку на майбутню професію, перевіряє самостійність і свідомість вибору, підтримує позитивну мотивацію для подальшого навчання.
На питання як ви вибрали медичну професію, більшість наших студентів відповідають, що обрали її самостійно, що це була мрія з дитинства, покликання. Інша частина приходить в медичний коледж за порадою батьків, друзів або знайомих, а дехто приймає таке рішення під впливом вражень від книг та кінофільмів.
На думку В. А. Петрук, основною метою створення умов адаптації є визнання самооцінки особистості кожної людини, її права на розвиток і прояв індивідуальності. Виявлення труднощів, які виникають перед студентами на першому курсі у вищому навчальному закладі і визначення шляхів їх подолання, дозволить підвищити активність студентів у набутті якісних знань, вмінь та навичок, що сприятиме уникненню відрахування студентів на першому курсі.
Індивідуальний підхід до кожного – це основний принцип роботи викладачів, кураторів, практичного психолога та соціального педагога, які безпосередньо працюють зі студентами. Вони мають знайти спільну мову з кожним, поговорити відверто, дати рекомендації як до вивчення дисциплін так і організації їхнього дозвілля, розвинути об’єктивне оцінювання своїх знань і можливостей.
Навчання у ВНЗ має динамічний характер психічних процесів, що спричиняє новизна студентського статусу, відсутністю еталонної групи, напруженим графіком навчання. Все це впливає на психічний стан студентів і в результаті може призвести до виникнення у них стресових станів, що супроводжуються внутрішнім напруженням.
Важливо в цей період враховувати вікові особливості наших першокурсників. Якщо торкатися вікової періодизації, то студенти нашого навчального закладу здебільшого належать до раннього юнацького віку. Ця періодизація життєвого шляху і уявлення про властивості та можливості кожного віку тісно пов’язані з існуючою в суспільстві віковою стратифікацією, тобто системою організації взаємодії вікових прошарків (так би мовити, соціальні очікування від людини того чи іншого віку).
Слово “юність” визначає фазу переходу від залежного дитинства до відповідальної дорослості, що передбачає, з одного боку, завершення фізичного, зокрема статевого дозрівання, а з іншого – досягнення соціальної зрілості.
Саме цей період, ця причетність з одного боку до дитинства, а з іншого – до дорослості і є основою більшості проблем, що виникають в цей період. Внутрішньо наші студенти відчувають себе дорослими аби самостійно робити вибір, а цей вибір вже пов’язаний з дорослим життям: вчити – чи не вчити, палити – чи не палити, пити – чи не пити, гуляти (з ким, коли і до якої “міри”) – чи не гуляти. Ці питання вони вирішують самостійно, або ж порадившись з друзями, а от вирішення проблем, які виникають після прийнятого рішення, лягає на викладачів, психолога і, в першу чергу, на батьків, адже це “ще діти”. Єдиний вихід – дати зрозуміти студенту, що нам не байдужа його проблема, так само і його батькам вона не байдужа, але вирішити її він мусить самостійно! Класичне правило практичної психології – допомогти розібратися в ситуації, в собі, допомогти проаналізувати все, але не давати порад. Адже прийняте рішення – це рішення саме тієї людини, а не будь-кого іншого. Тобто, з перших днів навчання ми маємо допомогти їм стати повноцінною, відповідальною дорослою особистістю, яка не буде боятися проблем, адже вона може вирішити їх самостійно.
Це час юнацького максималізму: або все – або нічого. В цьому віці вони практично включаються в різні види життєдіяльності. З’являється здатність до абстрагування, схильність до теоретизування переростає у вікову особливість – утворюються власні теорії у сфері політики, філософії, “формули щастя та кохання” (вірші, пісні, малюнки). Тобто, має місце поєднання розмірковую чого і художнього типу мислення. Абсолютний егоїзм і самовідданість, характерні для цього віку, тісно переплітаються, і лише обставини вирішують що перемагає. Тобто, потрібно показати, що ми віримо в їх кращі риси.
Звернемо увагу, що основна проблема яскравого, зверхнього підлітка, нестриманого на язик, показово незалежного – його невпевненість!
У своїх очікуваннях, пов’язаних з майбутньою професією, діяльністю, сім’єю юнаки досить реалістичні, проте, у сфері освіти, соціального та матеріального благополуччя їх прагнення завищені. Як же бачать наші першокурсники перспективу своєї праці? Чого планують досягти? Частина хоче стати гарним спеціалістом (медичною сестрою, фельдшером, зуботехніком), але більшість планують продовжити далі своє навчання, сподіваються стати кваліфікованим лікарем, мати власну стоматологічну клініку, бізнес та ін. Прагнення досягти професійного успіху, кар’єрного росту є позитивним для покращення процесу адаптації, мотивації навчання, самооцінки студента.
Адаптована людина– така людина, в якої висока продуктивність праці, вона психічно врівноважена, здатна насолоджуватись життям, урізноманітнювати його, робити цікавим.
Деякі практичні рекомендації для адаптації студентів-першокурсників:
1.Не порушувати норм та правил поведінки.
2.Брати активну участь у заходах, які проводяться.
3.Виконувати рекомендації викладачів щодо навчання.
4.Співпрацювати з групою та завжди підтримувати один одного.
5.Регулярно відвідувати заняття.
6.Стримувати негативні емоції.
7.Бути впевненим у собі і своїх діях.
8.Проявляти активність і жити життям коледжу.
9.Не відмовляти у допомозі тим, хто цього потребує.
10.Бути цілеспрямованим, ставити перед собою чітку мету та досягати її.
11.Концентрувати свою увагу на навчанні.
12.Співпрацювати з викладачами та студентами.
13.Самовдосконалювати свої знання.
14.Вирішувати всі проблеми з куратором та психологом.
15.Ввічливо та з розумінням ставитись до людей із особливими потребами.
16.Не боятись пробувати щось нове для себе.
17.Поважати думку оточуючих.
18.Відповідати на парах.
19.Намагатись досягти нових та корисних знань.
20.Радіти кожному дню, проведеному в коледжі, адже цей період – неповторний.
Таким чином, становлення студента як професіонала - це складний процес переборення труднощів, протиріч, вирішення яких допомагає студентові наближатися до своєї мети. Ці протиріччя повинні стати предметом свідомості студе
нта, його рефлексії. Якщо викладач — суб'єкт організації навчального процесу, то студент — суб'єкт власної навчально-професійної діяльності.
Узагальнюючи викладене, зазначу, що формування повноцінного фахівця здійснюється лише за умови його благополуччя, особистісного комфорту, ціннісного ставлення до себе і фаху, який здобувається, позитивного емоційного стану. Тому проблеми студентської адаптації вимагають як удосконалення умов його побуту та навчання, так і ціннісного ставлення до особистості студента.
Попередження синдрому "вигорання" бажано проводити вже на початку навчання, а вміння подолати стресову ситуацію необхідно сформувати у кожного студента на все його подальше професійне життя, що значно покращить не тільки результати навчання, а також і якість життя.
Адаптація студентів Вінницького медичного коледжу ім. акад. Д. К. Заболотного перших курсів навчання повинна бути постійно у фокусі уваги викладачів, кураторів, психологічної служби, адміністрації, студентів, що дозволить підвищити якість навчального процесу та рівень фахівців, які готуються в нашому закладі.
Особливу увагу слід звертати на розвиток згуртованості й удосконалення внутрішньо колективних і особистих інтересів, організаторських навичок, формуванню єдності колективних і особистих інтересів, формування і розвиток практичних навичок роботи з людьми, удосконалення методів впливу на ділові та особисті якості, формування позитивних якостей майбутнього медичного фахівця.
Поради батькам про виховання підлітка
Виховання підлітка – дуже складне завдання. У цьому віці діти, з одного боку, вже перестали бути залежними від вас малюками, а з іншого – ще не перетворились на дорослих молодих людей. Ця перехідна фаза приносить проблеми як батькам, так і самим підліткам. Проте за допомогою терпіння й корисних порад, викладених нижче, ви зможете успішно подолати цей період життя дитини й перетворити вашого підлітка на впевнену молоду людину.
Далі наводяться десять корисних порад, які допоможуть вам зміцнити й оздоровити ваші стосунки з підлітком.
Будьте не батьками, а друзями
Час балувати дитину минув! Будьте більше друзями, ніж батьками. На цьому етапі дуже важливо, щоб ваша дитина усвідомила, що ви любите її та дбаєте про неї. Замість того щоб виносити догани за помилки, продемонструйте підлітку, що ви розумієте ситуацію й завжди готові його підтримати. Це одна з найкращих порад про виховання підлітків, яку вам варто прийняти.
Поважайте особистий простір підлітка
Секрети складають більшу частину життя підлітка. Як батькам вам необхідно знати всі таємниці життя вашої дитини, але іноді їй необхідно надавати особистий простір та уникати втручання в її світ. Нехай ваша дитина приходить до вас тоді, коли вона дійсно потребує цього.
Підготуйте себе до особливостей підліткового періоду
Підліток – це вже не дитина, тому треба певною мірою готувати себе до його виховання. Читайте книги або пригадуйте свої підліткові роки й те, як ви справлялися зі змінами у вашому житті. Чим більше ви дізнаєтесь, вивчите й проявите емпатії, тим краще зможете зрозуміти вашого підлітка та його проблеми.
Дисциплінуйте, а не карайте
Коли ви намагаєтесь установити певні стандарти поведінки підлітка, не будьте нав'язливими. Обговоріть з дитиною дисциплінарні моменти й візьміть до уваги її думку. Поясніть, чому необхідно встановити правила дисципліни та яку користь вони принесуть їй. Дуже важливо дати підлітку можливість висловити свою точку зору перед установленням будь-яких дисциплінарних правил.
Прищеплюйте почуття відповідальності
У деяких культурах підліток уважається вже дорослим. Це сприятливий час, щоби зміцнити його почуття відповідальності. Спробуйте покласти на нього більше домашніх обов'язків, а також надайте йому можливість самому справлятися з ними. Це повинно вселити в підлітка почуття відповідальності та впевненості в собі.
Знайдіть час для систематичного довірливого спілкування з підлітком
Підлітки, як відомо, народ украй нетовариський, тому батьки просто зобов'язані забезпечити систематичне спілкування з дитиною. Незалежно від напруженого робочого графіка й ділового способу життя, батьки повинні знаходити час вільно спілкуватися зі своїми дітьми і співпереживати їхні життєві перипетії. Це може бути будь-який час: під час сніданку, удень або в кінці дня за вечерею.
Дійте превентивно, з урахуванням прогнозу розвитку подій
Шукайте відповідний час, щоб порозмовляти з вашою дитиною про важливі для неї запитання, які вона часто не у змозі поставити, або просто соромиться зробити це. Це може бути тактовна розмова про музичні переваги або серйозне обговорення таких тем, як період статевого дозрівання чи інтимне життя. Намагайтеся чітко відповідати на запитання підлітка, не намагайтесь ухилитись або давати завуальовані відповіді.
Будьте свідомими й обережними
Необхідно надати підлітку особистий простір, але в той же час важливо взяти за правило дізнаватись (непомітно дізнаватися) про ті місця, які він відвідує, і про його компанію. Це не означає, що ви повинні шпигувати за своїм підлітком і підслуховувати його розмови. Ви повинні бути відкритим до спілкування, щоб дитина не боялася звертатись до вас.
Будьте милосердними і співчутливими Перед тим як суворо відчитати підлітка, постарайтесь поставити себе на його місце. Будьте розсудливими, дотримуйтеся правил і дисциплін
и. Важливо бути привітним, терплячим і здатним зрозуміти. Намагаючись дисциплінувати підлітка, ніколи не застосовуйте силу й не завдавайте фізичної шкоди його здоров'ю. Дослідження довели, що озлоблені та скривджені підлітки зазвичай виростають неповноцінними й навіть жорстокими дорослими.
Будьте гідні наслідування Навіть у підлітковому віці діти наслідують батьків просто тому, що батьки – це єдина константа в їхньому мінливому світі. Якщо існує невідповідність між тим, що ви кажете, й тим, що ви робите, підліток легко визначить фальш. Тому завжди намагайтесь бути прикладом для наслідування – тим, кого підліток з радістю копіює.
Виховання підлітка вимагає більше турботи, ніж будь-який інший період виховання. Хто завгодно може надати підлітку їжу й дах, але тільки турботливі батьки, які розуміють і підтримують, здатні вказати йому правильний шлях. Тому будьте максимально обережними та дбайливими при вихованні підлітка, дуже скоро він стане дорослим, і у вас почнуться кращі часи!
Нормативно-правова база психологічної служби
Положення про врегулювання конфліктних ситуацій
Лист ІМЗО щодо Всеукраїнської програми ментального здоров'я
Лист МОН щодо запобігання торгівлі людьми в умовах воєнної агресії
Етичний кодекс соціального психолога
Закон України про запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)
Лист МОН Про запобігання та протидію домашньому насильству в умовах воєнного стану в Україні
Лист МОН Про здійснення превентивних заходів серед дітей та молоді в умовах воєнного стану в Україні
Лист МОН про Міжнародний день булінгу
Лист МОН Про організацію освітнього процесу дітей з особливими освітніми потребами у 2023
Лист МОН Про Рекомендації щодо усунення ризиків торгівлі людьми з війною в Україні
Лист МОН Щодо міжнародної акції 16 днів проти насильства
Лист МОН Щодо організації виховного процесу в закладах освіти у 2022-2023 н.р.
Лист Офісу Президента України Про освітній онлайн-курс Життєстійкість молоді в умовах криз
Посібник "ДОПОМОГА СІМ'ЯМ, ЯКІ ОПИНИЛИСЬ В СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ ОБСТАВИНАХ ВНАСЛІДОК ВІЙСЬКОВИХ ДІЙ"
Посібник "ДІТИ ТА ВІЙНА - ТЕХНІКИ ЗЦІЛЕННЯ"
Розпорядження КМУ Про схвалення Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030р
Бібліотека коледжу є освітнім середовищем для творчого розвитку студентів і викладачів. Це – головний інформаційний центр, в якому здійснюється інформаційно-бібліографічна робота з обслуговування студентів, викладачів, кураторів, співробітників.